День Незале́жності Украї́ни — державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Акту проголошення незалежності України та від’єднання від СРСР, що заведено вважати датою відновлення незалежної держави Україна.
Історія здобуття нашої незалежності
В часи холодної війни, особливо після вбивства Степана Бандери, українська діаспора на Заході спонсорувала святкові заходи до події «День незалежності України», що відзначався закордонними українцями 22 січня – в річницю Акта Злуки. Українська громадськість лобіювала участь на таких заходах урядових представників різних рівнів та видання прокламацій мерами про позначення 22 січня «Днем незалежності України» на теренах місцевих громад. На сторінках «Свободи» можна знайти багато подібних повідомлень, зокрема, з Нью-Йорка, Міннеаполіса, Джерсі-Сіті, Олбані, Торонто[1].
17 березня 1991 року проводився єдиний в історії СРСР Всесоюзний референдум про збереження СРСР. Одночасно з цим референдумом в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову, було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, щоби Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України». Схвально на нього відповіло понад 80 % опитаних.
Наслідком ідеологічної боротьби Народного Руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні були легітимізовані щонайменше дві (а з бажанням Горбачова — три) зовсім різні форми союзної держави і зроблений крок до незалежності — зобов’язання республіканській владі розробити й ухвалити Декларацію про державний суверенітет України.[джерело?]
Наше сьогодення
Так у вирі політичної боротьби народжувалася наша Незалежність – незалежність вільної і соборної держави України, за цілісність якої сьогодні веде нещадну боротьбу з агресором весь український народ – мужні воїни ЗСУ, мільони людей у тилу, які допомагають донатами на найгостріші потреби армії, збирають кошти на дрони та автівки, плетуть маскувальні сіті, готують і відправляють на фронт смаколики, щоб воїни візчували зв’язок із рідною домівкою, а діти відправляють батькам та незнайомим воїнам свої малюнки, які бійці тримають поруч із образами, як оберіг!
Ми віримо у нашу державу, ми віримо у силу ЗСУ, – вони обороняють нашу незалежність, украплюють дух і незламність!
