Українська народна мудрість стверджує, щоб зрозуміти, чи маєш справжнього друга, треба з ним «з’їсти» пуд солі! Справді, інколи потрібен час, щоб людина показала свою вдачу, довела щирість намірів…
Однак, війна на східних кордонах України, з перших днів її жорстоких випробувань і до сьогодні, розкрила справжню сутність українців – готовність до самопожертви, прагнення невідкладно надати допомогу тим, кому в цей момент особливо тяжко, хто прагне дружньої підтримки, хто гостро відчуває потребу уваги до себе: теплий одяг і їжу, бронежилети, засоби ведення нічного спостереження та багато іншого, про що держава не подбала завчасно, щоб забезпечити наших вояків! Зусилля і самопожертва тисяч волонтерів врятували не одне життя кращих синів і дочок України на фронті. 
Проте і в повсякденному житті є місце для благодійництва, для добрих справ, одне прикро, що знову «держава» не подбала, що чиновники різних рівнів, які уміють гарно розповідати про свої заслуги у «розбудові» України, часто забувають не лише про свої прямі службові обов’язки, але й про споконвічні християнські істини: допоможи ближньому!
Ці слова продиктовані критичною ситуацією, що склалася у Чернівецькому комунальному некомерційному підприємстві «Міська дитяча клінічна лікарня»: Національна служба здоров’я України ще з листопада заборгувала лікарні більше як півмільйона гривен на придбання медикаментів та харчування дітей, що перебувають у стаціонарі.
Саме в цей непростий момент дружню допомогу лікарні у організації харчування дітей надав Благодійний фонд «Милосердя без кордонів для усіх народів» та особисто, один із добре знаних у медичному закладі благодійник, Степан Сильвестрович Піц.
Ми, лікарі та батьки пацієнтів лікарні, висловлюємо Вам, шановний Пане Степане, та Благодійному фонду щиру подяку за людяність, щире бажання надати допомогу, та вчинок справжніх християн у переддень великого і світлого дня Святого Миколая!
Аурел Рошка,
нейрохірург дитячої лікарні,
депутат Чернівецької обласної ради
