Медична реформа: якими повинні бути лікарні для пацієнтів
У суспільстві вирують діаметрально протилежні думки і судження про медичну реформу і зміни, які почали відбуватися у лікарнях: від їх повного схвалення і позитивної оцінки, до заперечення доцільності самої реформи. Кожен з нас – потенційний пацієнт, тому важливо розуміти, що ж насправді очікує чернівчан у найближчому майбутньому, як реформується галузь і які будуть наслідки цих перетворень, що зміниться, зокрема, у дитячій медицині, яка, на моє переконання, є найскладнішою у системі охорони здоров’я.
Про успіхи та прорахунки реформи сьогодні розмова із генеральним директором чернівецького комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня», Заслуженими лікарем України Сергієм Сторожуком.
Пане Сергію, донедавна Ваша посада називалась «головний лікар», сьогодні – генеральний директор комунального некомерційного підприємства. Чи це означає, що медицина «відійшла» на другий план?
– Хочу підкреслити, що для мене, як і для моїх колег, пріоритет здоров’я і життя дітей є першочерговим. Однак статус «некомерційного підприємства» примусив багатьох, і не лише керівників клінічних лікарень, а й завідувачів відділень, практично весь персонал дбати про ефективність нашої роботи як у вимірі медичному, так і в економічному. Реформа передбачає утвердження принципу безкоштовної медичної допомоги, яку фінансує держава. А от як витрачати ці ресурси залежить від менеджменту лікарні, організації роботи, якості оформлених на пацієнта документів тощо.
Тобто, практично усі працівники є учасниками цього процесу?
- Саме так!
Наведу приклад: для клінічної лікарні одним із головних показників планово-фінансових розрахунків є ефективність використання «ліжкового фонду». При плановому річному показникові 5142 «пролікованих» пацієнти на 2019 рік, нами фактично надано кваліфіковану медичну допомогу 9077 дітям, тобто на 3935 пацієнтів більше.
А це – 52 додаткових умовно «розгорнутих» ліжка і можливість допомогти, а, можливо, врятувати життя інших маленьких пацієнтів, ефективно використовуючи наявні технічні ресурси лікарні, та залучити додаткові фінансові надходження від НСЗУ за додатково пролікованих маленьких пацієнтів. При цьому, повинен наголосити, що для нас було і залишається головним обов’язком надати дитині допомогу невідкладно, – дуже прикро, коли затримується госпіталізація через брак вільних місць, але ми завжди знаходимо раціональне, правильне рішення.
Пане Сергію, з 1 квітня розпочався другий етап медичної реформи, який охопить лікарні і медичні центри. Що дала і що дасть реформа вторинному рівневі медицини?
– Ваше запитання зачіпає глибинні проблеми охорони здоров’я. Реформа як ідеологія диверсифікації охорони здоров’я в Україні – правильна і потрібна. А от інтерпретація тактичних кроків цих змін хибує численними прорахунками. Ще з часів СРСР вважалося, що головною є первинна ланка. Погоджуюсь з її важливою роллю, оскільки саме первинна ланка спрямовує пацієнтів на отримання складніших та дороговартісніших медичних послуг вторинної і третинної допомоги, але ніхто не оцінив ресурсоємність первинної у порівнянні із вторинною та третинною ланками. А вимоги щодо технологічної і технічної спроможності останніх (а, значить, і вартість основних фондів) у десятки разів вищі.
Силами самих клінічних лікарень цю проблему швидко не вирішити, оскільки мова йде про тотальне інноваційне переоснащення медицини, а законодавці у п.5 Ст.3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» делікатно зазначили, що «…органи місцевого самоврядування (…) можуть фінансувати програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я». А слід було написати, – «зобов’язані», бо мова йде про здоров’я територіальної громади!
Саме принципи державного фінансування із обов’язком місцевого самоврядування дбати про повсякденний розвиток медицини у поєднанні із ефективним і дбайливим витрачанням цих ресурсів лікувальними установами дадуть той результат, на який очікує суспільство!
Пане Сергію, і все ж таки, що повинен і що може зробити сьогодні керівник лікарні, щоб пришвидшити ці позитивні зміни у медицині, яких так очікують у тисячах чернівецьких сімей де народилися і ростуть діти?
– Хочу зізнатися, моя мрія – щоб у лікарнях зменшилися у рази, а, можливо, у недалекому майбутньому зовсім «зникли» черги! Це прагнення разом із колегами по «цеху» я втілюю протягом багатьох років. А запорука успіху лежить у площині небайдужого виконання своїх посадових і фахових обов’язків лікарями, налагодження технології оперативної координації роботи лікувальних установ усіх рівнів, і свідомого ставлення батьків неповнолітніх пацієнтів до виховання дітей та прищеплення їм здорового способу життя.
У продовження цієї теми наведу декілька прикладів. Важливим здобутком нашого колективу є синергія досвіду наставників і потенціалу наших молодих колег, які принесли у життя лікарні інноваційні ідеї і технології, впроваджують сучасні методи діагности та лікування.
Наполеглива робота творчої групи спеціалістів колективу привела до перемоги у міжнародному пілотному проекті за Програмою ЄС транскордонної співпраці «Україна – Румунія – Молдова», який дозволить створити та обладнати найсучаснішим устаткування відділення невідкладних станів.
До речі, сьогодні ми навіть не задумуємося над тим, що якихось тридцять років тому не було інтернету, а перші комп’ютери мали мізерну «пам’ять». Нині навіть маленькі діти уміють вправно користуватися різними гаджетами. Це і навело нас на думку, що слід активніше впроваджувати інноваційні інженерно-інформаційні розробки, шукати вирішення шляхів оптимізації роботи галузі, створити умови застосування методів діагностики за допомогою сучасних засобів телеметрії, зрештою, скоротити часовий розрив між прийняттям рішення про транспортування пацієнта до обласного центру та настання моменту можливості надання йому невідкладної медичної допомоги.
Вчора на сайті Чернівецької міської ради «Платформа реалізації ідей для покращення твого міста» завершилося голосування чернівчан за проектами «Бюджет міських ініціатив». Вчора на сайті Чернівецької міської ради «Платформа реалізації ідей для покращення твого міста» завершилося голосування чернівчан за проектами «Бюджет міських ініціатив».
Наша лікувальна установа також бере участь у конкурсі двох проектів.
Лікар-педіатр неврологічного відділення для дітей віком до трьох років Володимир Миколів підготував та подав на конкурс пропозицію під №7 щодо оптимізації лікувального процесу «Удосконалення внутрішньовенного лікування у дітей за допомогою сканеру вен».
Переважна більшість маленьких пацієнтів, які перебувають у нас на стаціонарному лікуванні, потребують внутрішньовенного забору крові та внутрішньовенного введення лікарських засобів. Кожен з батьків, хто перебував з дітьми в ситуації, коли потрібно налагодити інфузійну терапію чи ввести якийсь лікувальний препарат, знає, наскільки це травмуюча для дитина процедура. А якщо необхідно проводити ці процедури кожних 2-3 дні тривалий час, то з кожним наступним випадком знайти «добру» вену стає все важче… Окрім цього у дітей анатомічно менші вени. Тут на допомогу лікарю потрібен веноскоп (сканер вен) – пристрій, що за допомогою малопотужних нешкідливих для здоров’я дитини інфрачервоних променів одразу виявляє придатну вену, якою б «тоненькою» та «слабкою» вона не була.
У країнах ЄС такими приладами вже обладнані машини швидкої допомоги, у нас же їх немає навіть у відділенні для дітей до 3-х років, бо один такий сканер коштує більш як шістсот тисяч гривен. Такого ресурсу лікарня не має, отже чекаємо або перемоги у конкурсі, якщо нас підтримають своїми голосами батьки, або відповідного цільового бюджетного фінансування «власника» лікарні – Чернівецької міської ради.
Пане Сергію, Ви згадали про можливість застосування методів діагностики за допомогою сучасних засобів телеметрії, та про проблему втрат часу між прийняттям рішення про транспортування пацієнта до лікарні обласного центру та здатності цієї лікарні пришвидшити надання йому невідкладної медичної допомоги.
– Ми вже говорили про сучасні технології та їх «вторгнення» у наше сьогодення. Ми маємо багаторічний досвід дистанційного відео-консультування через «Скайп», сьогодні мільйони людей користуються мобільними додатками «VIBER», «Whats App», інтернет-платформами «ZUM» тощо, як для участі у лікарських консиліумах з колегами інших обласних центрів, так і з нашими співвітчизниками за кордоном, для багатьох з яких проблема спілкування з лікарем через незнання мови часто є критичною. Цю практику у нашій лікарні успішно запровадила заступник головного лікаря з медичної частини, Заслужений лікар України Ірина Регульська. На жаль у нас недосконалі технічні засоби, часто «підводить» інтернет-з’єднання, але географія таких консультацій та їх позитивний результат примушує нас працювати над вдосконаленням цього методу роботи не лише в місті, але й нашої області.
Прагнучи прискорити запровадження новітніх цифрових технологій у практичній площині, – ми подали на конкурс ініціативних чернівчан наш «великий» бюджетний проект створення «Інтерактивного «Чернівецького педіатричного медіа-центру «ХАРИТА» (№39). Це не наш винахід, подібні системи працюють тривалий час у багатьох лікарнях світу і довели високу ефективність їх застосування, тому ми скористалися цим досвідом і запропонували наше «ноу-хау» – варіант організації роботи.
Що дозволить вирішити створення такого Центру? Шляхом простого вступного тестування-опитування спрямувати потенційного пацієнта чи його батьків на особистий аудіо-візуальний контакт саме до того спеціаліста, який найоптимальніше надасть консультацію та підготує, при потребі, прийом дитини у стаціонар, не зважаючи на дислокацію хворого та віддаленість від лікарні. При цьому спеціаліст зможе оперативно оцінити ситуацію, ознайомитися із результатами наявних та дати завдання зробити нові необхідні лабораторні дослідження тощо.
У перспективі – зменшаться черги, ми зведемо до мінімуму знервованість батьків та страждання дітей в очікування лікаря, а при транспортуванні хворого із віддалених місць, це дозволить вирішити за час транспортування у якій лікарні та у яке відділення буде розміщено хворого, приготуватися до прийому та негайно розпочати необхідні процедури. Ми знаємо, що фактор часу та відсутність мінімально необхідної інформації часто можуть бути фатальними. На жаль, через високу вартість обладнання, яка складає понад 2,5 млн. гривен ми можемо розраховувати на реалізацію цього проекту лише за умови підтримки небайдужих і активних чернівчан, якщо батьки розумітимуть, що здоров’я і життя дітей залежить і від нашої спільної свідомості! Це тільки дві технічні новинки, які ми запропонували до уваги нашої територіальної громади і, сподіваємося, – міська рада, новообраний депутатський корпус міста зважить, що технологічне «топтання» на місці, це безнадійне відставання у медичному технічному прогресі, яке, інколи спричиняє наше безсилля надати необхідну допомогу дитині, що звертається до лікарні.
Сьогодні будується майбутнє медицини України, реформа і наша небайдужість дозволять перетворити охорону здоров’я у високотехнологічну, гнучку та ефективну галузь, а ми, лікарі та спеціалісти дитячої медицини, об’єднавши зусилля із батьками наших маленьких пацієнтів, зробимо усе залежне від нас, щоб інтерфейс медичних послуг став привабливим та помічним нашим громадянам.
Центр комунікації
КНП Міська дитяча клінічна лікарня
